Як запобігти раку молочних залоз?

Кожного жовтня я обов’язково пишу про це на підтримку міжнародної кампанії з боротьби проти раку грудей. І знаєте, результати є: все більше жінок приходять, щоб профілактично перевіритись. Все рідше мене питають: навіщо робити мамографію, якщо у мене все добре?

Автор фото Kristina Paukshtite

Рак грудей на першому місці серед причин смерті жінок від онкологічних захворювань. За 2020 рік від цієї хвороби померли 4960 українок. Вдумайтесь у цю цифру! Скільки життів можна було зберегти, якщо вчасно обстежуватись. Ефективність лікування на 1-й стадії 95%! Нагадаю, що вся інформація з доказових джерел, посилання у квадратних дужках. Натиснувши на цифру, можна мене перевірити. 

Щоб захистити себе та своїх близьких від цієї недуги, треба діяти за двома напрямками: 

1. Профілактика.
2. Максимально раннє виявлення захворювання.

Фактори ризику раку молочної залози [1].

Профілактика - це про те, як не допустити розвиток пухлини. Є обставини, які підвищують ймовірність виникнення раку молочної залози (МЗ), їх називають фактори ризику. На деякі з них ми можемо впливати, на деякі - ні.

І. Фактори, пов'язані з найвищим ризиком (відносний ризик >4,0):

• вік (65 років і старше);
• спадкові генетичні мутації (мутаціїї генів BRCA1 та BRCA2) - складають близько 5-10% усіх випадків раку грудей.

ІІ. Фактори, пов'язані з помірним ризиком (відносний ризик 2,1-4,0):

• високий рівень естрогену або тестостерону після менопаузи;

• опромінення грудної клітки під час променевої терапії;

• щільні МЗ на мамографії;

• двоє чи більше родичів першого ступеня (мати, сестра, донька), що хворіли на рак грудей.

ІІІ. Фактори, пов'язані з незначним ризиком (відносний ризик 1,1-2,0):

• ранній початок менструацій (до 11 років);
• пізня менопауза (після 55 років);
• перші пологи після 30 років;
• відсутність грудного вигодовування;
• відсутність пологів;
• ожиріння, особливо після менопаузи;
• один родич першої лінії, який хворів на рак МЗ
• проліферативне захворювання МЗ без атипії (звичайна протокова гіперплазія, фіброаденома);
• цукровий діабет ІІ типу;
• недавнє і тривале використання менопаузальної гормональної терапії, що містить естроген і прогестин (цей ризик повертається до нормального через 5 років після закінчення терапії); цікаво, що прийом тільки естрогену у жінок після гістеректомії (операція з видалення матки) не підвищує цей ризик;

• поточне або недавнє використання гормональних контрацептивів тимчасово підвищує ризик раку МЗ, але цей зв’язок зникає протягом двох-п’яти років після припинення прийому [2];

• вживання алкоголю;
• малорухомий спосіб життя.

Як ми можемо зменшити ризик виникнення раку?

Якщо проаналізувати цей перелік, то виходить, що ті обставини, на які ми можемо впливати, знаходяться в останній групі і не суттєво підвищують ризик. Проте, підтримувати нормальну вагу, уникати алкоголю, займатися фізичною активністю, приймати гормональні препарати тільки за призначенням лікаря, годувати грудьми - це те, що ми можемо.

А якщо жінка потрапила в першу групу з найвищим ризиком, чи можемо ми щось змінити? Дещо можемо. Усім, хто має родичів першої лінії, які хворіли на рак грудей, або має мутації генів BRCA1 чи BRCA2, потрібно разом з мамологом вирішити, як зменшити ймовірність розвитку пухлини. Є дві групи медикаментів, які мають доведені необхідні властивості. Але ці препарати мають серйозні побічні ефекти та обмеження. Для жінок з вкрай високим ризиком, є хірургічний спосіб - це видалення молочних залоз і яєчників, яким скористалася Анджеліна Джолі. 

Далі обговоримо другий напрямок - це максимально раннє виявлення пухлини.

Про щільність молочних залоз і чому це так важливо [3].
Жіночі груди складаються із залозистої, фіброзної та жирової тканини. Більш детально про це я вже писала у статті Про молочні залози. Щільність залежить від того, яка тканина переважає. Чим більше у молочних залозах фіброзної та залозистої тканини відносно до жирової, тим більше їх щільність. Цей показник визначають під час мамографії. На дотик щільність відчути не можливо. На мамографічних знімках нижче ви можете самі розрізнити чотири ступеня щільності.

Ступені щільності молочних залоз
Фото з cancer.gov

А - переважає жирова тканина, щільні структури займають менше 25%;
В - розсіяні ділянки фіброзної та залозистої тканини, щільні структури займають 25-50%;
С - неоднорідна щільність з безліччю залозисто-фіброзних ділянок, яка займає 51-75%;
D - дуже висока щільність (більше 75%).

Ліворуч молочна залоза категорії А,
стрілка вказує на пухлину.
Праворуч-категорії D, пухлину
не видно на тлі щільних структур.
Фото з ccpf.proscan.com

Щільними вважають категорії C i D.
А тепер, чому це так важливо. Злоякісна пухлина на знімках виглядає так само, як щільні ділянки. Через це у жінок зі щільними молочними залозами її дуже складно побачити навіть професіоналу. Діагностика в таких випадках значно ускладнюється. На фото це дуже наочно показано. Крім того, щільні молочні залози є незалежним фактором помірного ризику (з другої групи).

Методи діагностики.
З віком щільність молочних залоз зменшується, особливо після менопаузи. Це пов'язано з припиненням вироблення статевих гормонів яєчниками. В результаті залозиста тканина поступово заміщується жировою. Це фізіологічне явище впливає на вибір методу діагностики. До 40 років у жінок більш інформативним методом є ультразвукове дослідження (УЗД), після 40 років - мамографія. У деяких випадках (щільні молочні залози після 40 років) використовують обидва методи, а іноді доводиться робити ще й МРТ (магнітно-резонансна томографія), якщо УЗД і мамографія не можуть відповісти на всі запитання. У репродуктивному віці обстеження молочних залоз бажано проводити на 7-12 день від початку менструації.

В усьому цивілізованому світі для опису результатів УЗД, мамографії та МРТ молочних залоз використовується система BI-RADS (Breast Imaging Reporting and Data System - Система опису і протоколювання візуалізації молочних залоз). Її заслуга полягає в тому, що опис дослідження стандартизований, а висновок містить рекомендації щодо подальших дій. В Україні ця система теж вже впроваджується. Наведу її тут, тому що виникають запитання.

Отже, якщо у висновку мамографії ви бачите BI-RADS 1, то це означає, що все добре.

Виявлення пухлини молочної залози до появи симптомів - скринінг [5].
Краще, ніж тисяча слів, необхідність профілактичної мамографії демонструє наступний малюнок:

Адаптовано з Clinical Gynecologic Endocrinology and Infertility 6th ed: Leon Speroff, Robert H. Glass, Nathan G. Kase

Дуже важливо: пухлини розміром від 1 мм до 1 см не виявляються ні під час самообстеження, ні під час клінічного обстеження лікарем (огляд і пальпація молочних залоз). Але саме таких розмірів пухлина молочної залози успішно піддається лікуванню. І мамографія на сьогодні є найкращим методом для скринінгових обстежень.

У різних країнах вік початку скринінгу та інтервали між обстеженнями відрізняються. Але в усіх керівництвах наголошується, що у кожної пацієнтки це визначає лікар в залежності від наявності факторів ризику, сімейної та власної історії, віку і результатів попередніх обстежень. Важливо: жінки з високим ризиком раку молочної залози та зі щільними молочними залозами проходять скринінгове обстеження за іншою програмою, на відміну від решти.

Жінкам з високим ризиком (які мають спадкові мутації генів BRCA1 та BRCA2, родичів першої лінії, що хворіли на рак молочної залози або опромінення грудної клітки у віці до 30 років) рекомендується робити мамографію щорічно починаючи з 30-35 років. Крім того, більшість іноземних експертних груп пропонують додатково проводити щорічно МРТ, а у разі відсутності можливості її провести, УЗД. У будь-якому разі, якщо у вас є фактори ризику з першої або другої групи, варто разом з мамологом скласти індивідуальну програму скринінгу.

Жінкам, які не мають високого ризику раку молочних залоз, першу мамографію рекомендується зробити у 40 років. Мета цієї мамографії - не тільки засвідчитися, що немає новоутворень, а й визначити щільність молочних залоз.

Якщо молочні залози виявилися нормальної щільності (категорія А або В), то з 40 до 49 років мамографія проводиться в залежності від показань, а з 50 років - кожні 2 роки обов'язково, враховуючи результати попередніх обстежень. Це означає, що інтервали між обстеженнями можуть зменшуватися у разі виявлення відхилень від норми.

Якщо молочні залози виявилися щільними (категорія C або D), пропонується додатково до мамографії проводити УЗД молочних залоз.

Клінічне обстеження молочних залоз передбачає огляд і пальпацію, які проводяться лікарем щорічно під час профілактичного огляду. Самообстеження молочних залоз - це самостійний огляд і прощупування грудей самою жінкою. Фахівці рекомендують проводити самообстеження щомісячно на 6-12 день від початку менструації, починаючи з 20 років.

Часто пацієнтки запитують: як я відчую під час самообстеження, що щось не так? Важливо звернути свою увагу на те, як виглядають молочні залози (уважно прочитайте підписи до малюнків) і що ви відчуваєте під час прощупування. Після кожного самообстеження треба порівняти свої відчуття. Якщо ви помітили якісь зміни, значить, щось не так і треба звернутися до лікаря.

Вік старше 65 років - це один з факторів найвищого ризику. Тому не забувайте перевіряти, чи зробила ваша мама та бабуся профілактичну мамографію. Отримаєте плюс до карми. Тим більше, що за електронним направленням від сімейного лікаря чи гінеколога це можна зробити безкоштовно.

Оновлено 04.02.2023.

Пов'язані дописи:

• Про молочні залози
• Вплив гормонів на молочні залози
• Топ-20 досягнень у гінекології за останні 20 років