Ерозія чи ектопія? Частина 3. Лікування.

Що робити?

А тепер про найважливіше: що робити, якщо гінеколог під час огляду виявив у вас "ерозію шийки матки"? По-перше, не треба панікувати. Але ігнорувати цей факт теж не варто. По-друге, необхідно розібратися, що саме виявив у вас лікар. Якщо ви прочитали обидві попередні публікації, то напевно знаєте, що в даному випадку може бути декілька варіантів. Без мінімального обстеження (цитологічне дослідження, мазок на флору, кольпоскопія) відповісти на запитання, що виявлено і як лікувати, буде неможливо.

Коли починати хвилюватися?

Варіанти захворювань, які можуть бути виявлені в результаті обстеження з приводу "ерозії шийки матки":

1. Ектопія шийки матки;
2. Цервіцит - запалення шийки матки;
3. Справжня ерозія шийки матки;
4. Дисплазія - передпухлинний стан;
5. Початкова стадія раку шийки матки;
6. Будь-які поєднання перелічених захворювань.     

Якщо звернути увагу на пункти 4 і 5, то стає зрозумілим, чому діагноз "ерозія шийки матки" так насторожує лікарів, а відповідно і жінок. Це відбувається тому, що дисплазія і початковий рак під час звичайного огляду можуть бути схожими на ектопію. Обстеження має на меті в першу чергу виключити зі списку ці найнебезпечніші хвороби. Після цього вже можна не хвилюватися. 3-й пункт зустрічається рідко і лікується швидко препаратами місцевої дії. Залишаються пункти 1 і 2.

Лікувати чи не лікувати?

Зараз у світі існують різні погляди на це питання. Одні  лікарі вважають, що лікувати ектопію треба обов'язково, інші - що взагалі немає потреби в лікуванні, а треті - використовують індивідуальний підхід в залежності від конкретної пацієнтки. Я віддаю перевагу третьому шляху. В Україні існує клінічний протокол МОЗ "Доброякісні та передракові процеси шийки матки" від 2004 року, який є керівництвом з цього питання для практичних лікарів. Після видання цього протоколу вже з'явилися нові методи лікування. Ми їх обов'язково розглянемо.

Якщо лікувати, то навіщо?

Якщо ектопія вважається доброякісним захворюванням, то яка від неї небезпека для здоров'я і навіщо її лікувати? Є деякі важливі моменти, на які хотілося б звернути увагу. Ектопія - це коли замість багатошарового епітелію (міцний, захищає від інфекцій та інших негативних чинників), поверхню шийки матки покриває циліндричний (однорядний, тонкий і вразливий). Циліндричний епітелій не пристосований для існування в жорстких умовах вагінального середовища і не в змозі виконувати захисну функцію. Велика кількість мікроорганізмів, механічні пошкодження, кисла рН спричиняють постійні оновлювальні процеси в зоні трансформації, де стикаються два епітелія (пошкоджені циліндричні клітини гинуть, а їх місце займають нові клітини багатошарового епітелію). Зона трансформації може стати потенційно небезпечним джерелом мутацій, які виникають під час інтенсивного ділення клітин і дають початок для передпухлинних та пухлинних змін (мутації - помилки в будові генів), особливо за наявності інфекцій. Та частина лікарів, які вважають за краще не лікувати ектопію, радить частіше проходити обстеження, щоб своєчасно виявити ці небезпечні зміни клітин, а вже потім від них позбавлятися. Складність полягає як раз у своєчасності виявлення. Чи багато в нашій країні жінок, які щорічно відвідують гінеколога? На жаль, ні. Отже, питання лікування ектопії не менш суперечливе, ніж попередні.

Методи лікування

Серед жіноцтва роками формувався страх перед лікуванням ектопії, заснований на знаннях попередніх поколінь. Дійсно, раніше (20-30 років тому) існував один спосіб лікування ектопії - припікання. Так, застосування цього методу іноді викликає рубцеві зміни шийки матки, що може негативно впливати на процес пологів в майбутньому. Але ж медицина рухається вперед. З'явилися щадні методи лікування, які не залишають несприятливих наслідків.

Принципово методи лікування ектопії можна поділити на дві групи: 

1. Консервативні - спрямовані на усунення причин, які викликають ектопію;
2. Деструктивні - спрямовані на знищення циліндричного епітелію, що призводить до відновлення клітин за рахунок багатошарового.

Консервативні методи лікування

Серед трьох головних причин ектопії (запалення, гормональні розлади, травматичні  пошкодження) консервативними засобами ми можемо впливати на перші дві. Отже, якщо є запалення, то в першу чергу призначається протизапальне лікування в залежності від виявленої при обстеженні інфекції. За наявності ознак гормонального дисбалансу використовують трьохфазні оральні контрацептиви протягом 3 - 6 місяців. А якщо під час обстеження виявлено гормонозалежні захворювання, то проводять відповідне лікування.  Після курсу терапії контролюємо результат за допомогою кольпоскопії. Якщо ефект досягнутий, це чудово! На цьому етапі лікування ектопії можна вважати завершеним. Отже, в деяких випадках ектопію можна вилікувати без "припікання". 

Деструктивні методи лікування

Але в тих випадках, коли консервативне лікування неефективне, або ектопія має травматичне походження, без деструктивних методів не обійтися. Їх сутність полягає в знищенні циліндричного епітелію за допомогою фізичних або хімічних факторів. Кожний з цих  факторів викликає загибель циліндричних клітин. Потім протягом 4 - 8 тижнів відбувається процес загоєння багатошаровим пласким епітелієм. В сучасній гінекології застосовують наступні деструктивні способи лікування ектопії (перелічені в порядку зменшення частоти ускладнень):

1. Електрокоагуляція (діатермокоагуляція, ДЕК)  - це те злощасне "припікання", яке викликає стільки страхів. Використовується високочастотний струм, який викликає поверхневий опік епітелію. Плюси: ефективність, простота виконання, дешевизна, загальнодоступність. Мінуси: найглибше пошкодження здорових тканин, що обумовлює найбільший відсоток ускладнень, помірна болючість процедури, довший період загоєння. Серед ускладнень можливі рубцеві зміни та ендометріоз шийки матки, кровотечі, загострення запальних процесів статевих органів та ін. У зв'язку з переліченими недоліками, цей метод не рекомендується застосовувати у жінок, які в майбутньому планують народжувати. Тим не менш, даний метод лікування залишається затребуваним, тому що має певні плюси. 
2. Лазерна деструкція - енергія лазерного випромінювання, перетворюючись на теплову енергію, викликає випарювання тканин. Плюси: можливість контролювати глибину дії, менше пошкодження здорових тканин, практично безболісний, мінімальна ймовірність кровотечі, швидше відбувається загоєння, менша частота рубцевих змін. Мінуси: найвища вартість апаратури, шкідлива дія на зір лікаря, складний у виконанні. Метод має вагомо менший відсоток ускладнень, але деякі науковці не радять застосовувати його у жінок, що не народжували.
3. Кріодеструкція - в якості фактору, що знищує епітелій використовується рідкий азот з температурою -196°С. Під час процедури відбувається заморожування тканин. Плюси: ще менше пошкодження здорових тканин і відповідно вірогідність рубцевих змін, незначна болючість, низький відсоток ускладнень, можна застосовувати жінкам, що планують народжувати. Мінуси: незначна глибина дії, відносно висока частота рецидивів (повторення хвороби), особливо при великих ектопіях, тобто менше ефективність.
4. Радіохвильова деструкція - використовується теплова енергія, яка з'являється при проходженні високочастотних радіохвиль крізь тканини. Один з найсучасніших методів лікування. Плюси: практично не пошкоджуються здорові тканини і не утворюються рубці, висока ефективність, мінімальна болючість і частота ускладнень, швидке загоєння,  можна застосовувати жінкам, що не народжували. Мінуси: відносно дорогий метод, недостатньо поширений.
5. Аргоноплазмова коагуляція - енергія високочастотного струму передається на тканини за допомогою аргону. Найсучасніший метод. Плюси: відсутній контакт між електродом та епітелієм, практично не пошкоджуються здорові тканини і не утворюються рубці, висока ефективність, мінімальна болючість і частота ускладнень, швидке загоєння,  можна застосовувати жінкам, що не народжували. Мінуси: відносно дорогий метод, недостатньо поширений.
6. Хімічна коагуляція - здійснюється концентрованим розчином кислот (препарат "Солковагін"), який наносять безпосередньо на ектопію. Плюси: простий, безболісний, загальнодоступний, практично не має ускладнень, може застосовуватись у жінок, що не народжували. Мінуси: потребує 2-3 процедур, висока частота рецидивів, ефективний тільки при невеликих ектопіях.

Крім деструктивних способів лікування існують ще хірургічні методи, які полягають у видаленні зовнішньої поверхні шийки матки або зони трансформації. Вони називаються ексцизія та конізація. Ці невеликі хірургічні втручання проводять спеціальними електродами від апарату для електрокоагуляції або радіохвильового апарату. Показання для їх застосування - це наявність травматичної деформації шийки матки або поєднання ектопії з передпухлинними станами.

Таким чином, вам зі своїм лікарем доведеться двічі робити вибір: 1) лікувати чи не лікувати ектопію та 2) якщо лікувати, то яким методом. Правильний вибір способу лікування ектопії - не така проста задача, як здається. На цей процес впливає велика кількість чинників: причина(и), попереднє лікування, вік, репродуктивні плани, розмір та інші особливості ектопії, наявність деформації шийки матки, супутні захворювання та ін. І не забувайте, що найефективніший метод лікування - це профілактика. Для ектопії основними складовими профілактики є запобігання і своєчасне лікування статевих інфекцій, щорічне відвідування гінеколога для виявлення і оздоровлення інших захворювань, які можуть сприяти появі ектопії (гормональні розлади).

Найдопитливішим читачам:
1.  Cervical ectropion. Part 1: appraisal of a common clinical finding
2.  Cervical ectropion. Part 2: assessment of symptomatic women

Схожі дописи:

• Ерозія чи ектопія? Частина 1.
• Ерозія чи ектопія? Частина 2.
• Дисплазія шийки матки: в чому небезпека?